Доброго дня! 

Вітаю Вас з початком ІІ- семестру!

Дистанційне навчання продовжуємо у

Google Classroom!

Відповім на будь-які питання:

                е-mail: georgieva.t.34@gmail.com

               або у коментарях у  Google Classroom.

 Google Classroom - інструкція для учнів

Як працювати з Google Classroom зі смартфона.

Як користуватись Google Classroom з комп'ютера.

 ДИВИСЬ : Google Classroom від А ДО Я

Іван Марчук – геній-бунтар

Його роботи пробують викрадати, а стиль не може підробити ніхто.

Іван Марчук – геній-бунтар, який виборов своє право бути таким, як є. Сьогодні художник відзначає свої 84!

  Його ламали та переслідували. КДБ шукав у його картинах таємні коди проти режиму. Чому єдиний українець у ТОП-100 геніїв сучасності півжиття був невизнаним на своїй Батьківщині?

    Іван Степанович МАРЧУК - український живописець, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Почесний громадянин Тернополя. 2007 року потрапив до рейтингу 100 найвизначніших геніїв сучасності, який уклала британська газета The Daily Telegraph.
  Народився 12 травня 1936 року в с. Москаліївка, Лановецького району, Тернопільської області ,в родині відомого на всю округу ткача. Після закінчення 7-річної школи вступив до Львівського училища прикладного мистецтва ім. І.Труша на відділ декоративного розпису, де навчався протягом 1951–1956 років. Після служби в армії продовжував навчання на відділі кераміки Львівського інституту прикладного мистецтва, який закінчив 1965 року. У 1968–1984 працював на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва. З 1984 року — на творчій роботі. У 1989–2001 мешкав у Австралії, Канаді й США. Тепер живе та працює в Києві.
   Доробок митця налічує більш ніж 4 000 творів і понад 100 персональних виставок. До 1988 року Спілка художників офіційно не визнавала творчість Івана Марчука, хоча він мав понад 15 експозицій у різних містах колишнього СРСР (перші виставки 1979 і 1980 років у Москві). І лише 1988 року його прийняли у члени Спілки художників України.
    Іван Марчук є засновником нових стилів у мистецтві, зокрема «пльонтанізму» (таку назву митець жартома дав своєму стилю — від слів «плести», «пльонтати»: картини ніби створені з клубочків чудернацьких ниток). Сьогодні його картини вражають мистецтвознавців Європи, Америки, Австралії, йому пропонують виставлятися в найкращих залах світу, і це все на противагу минулому гонінню та переслідуванню в Україні.
     Митець ділить свою творчість на 10 періодів: «Голос моєї душі», «Цвітіння», «Пейзажі», «Портрет», «Кольорові прелюдії», «Нові експресії», «Біла планета 1», «Біла планета 2», «Виходять мрії з берегів», «Погляд у безмежність». Твори кожного періоду відрізняються за стилем та малярською манерою. Замість звичайного мазка він винайшов спосіб нанесення на полотно найтонших цівок кольору, що створює дивовижне мереживо, завдяки якому досягає неймовірного світіння й відтінків кольору. 

День пам’яті та примирення

Червоний мак — символ пам’яті жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року.

Червоний мак вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році.

Дизайн українського червоного маку розроблено за сприяння Українського інституту національної пам’яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого — кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою зазвичай розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни (1939 та1945) та гасло «Ніколи знову».

У березні 2015 року указом Президента України запроваджено День пам’яті та примирення, який відзначається 8 травня. Цей день, а також 9 травня 2015 року, коли відзначатиметься 70-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, квітка червоного «маку пам’яті» використовуватиметься з гаслом «Памятовать, перемагаємо».

Червоні маки, роки 1945-2015 та гасло «Пам’ятаємо, перемагаємо» розміщені також на аверсі ювілейної медалі «70 років Перемоги над нацизмом», заснованої Президентом України 29 квітня 2015 року.

Використання квітки маку як символу пам’яті у світі інспіроване віршем канадського військового лікаря Джона Мак-Крея «У полі Фландрії» (1915), що починається словами: «У полі Фландрії поміж хрестами / Гойдає вітер мак рядами, / Щоб знали місце, де ми є…» (англ. “In Flanders fields the poppies blow / Between the crosses, row on row / That mark our place …”. Був уперше використаний Американським легіоном для вшанування пам’яті американських солдатів, що полягли під час Першої світової війни. Символ поширений у Західній Європі (особливо у Великій Британії), Північній Америці та Австралії.

Ідея використовувати червоний мак як символ пам’яті належить Моїні Майкл, викладачці Університету Джорджії, Сполучені Штати.

У листопаді 1918 року під враженням від поеми Маккрея вона написала власний вірш «Ми збережемо Віру» (англ. “We Shall Keep the Faith”), де заприсяглася завжди носити червоний мак у пам’ять за загиблими.

Після 1918 року Моїна Майкл займалася фінансовою підтримкою недієздатних ветеранів війни. Для того, щоб зібрати необхідні кошти, Майкл запропонувала продавати штучні маки із шовку.

Червоний мак в моді та міфології

Сукні та вишиванки з маками сьогодні дуже популярні серед жінок. Деякі навідріз відмовляються носити одяг з геометричним орнаментом, віддаючи перевагу виключно вишивці гладдю, у тому числі і макам. А чи замислювалися ви коли-небудь, що символізують ці квіти? Адже наші предки ніколи нічого не вишивали на одязі просто так.

Кожен орнамент або квітка мали глибоке символічне значення. Сьогодні поговоримо про червоні маки, що прикрашають дитячі та жіночі вишиванки.

Перш ніж перейти до символічного значенню маків в Україні, давайте поговоримо про те, що означала ця квітка в різний час у різних народів світу.

Стародавній Єгипет

Макову квітку єгиптяни сприймали як символ жіночої молодості та краси. Столиця Верхнього Єгипту – Фіви – була щільно засіяна маковими полями. Цю квітку також використовували в медицині: настойку з квітів давали пити хворим, щоб зняти запалення, і дітям, щоб ті перестали плакати. У гробниці фараонів обов’язково клали величезні оберемки свіжозірваних маків – єгиптяни вірили, що в потойбічному світі воскреслий отримає вічну молодість і красу.

Античність

У Стародавній Греції та Римі було дуже багато міфів, пов’язаних з маками. Найромантичнішим з усіх є міф про те, що римська богиня любові Венера, дізнавшись про смерть свого коханого Адоніса, проплакала кілька днів і ночей поспіль. Кожна її сльозинка, що падала на землю, розцвітала у вигляді макової квітки. Саме з тих пір макові листочки опадають так само легко, як і жіночі сльози.

Греки ототожнювали маки з богом сну Гіпносом. Його уявляли молодим юнаком з маковим вінком на голові, який літає по всьому світу і розливає на землю снодійне зілля. Стародавні греки, на відміну від єгиптян, вже знали про наркотичну дію макових зерен.

Мак вважався символом родючості. До статуї богині Гери молодята приносили макові головки, просячи таким чином поповнення в сімействі. Давньогрецький поет Гомер вперше порівняв цвітіння маків із загиблими на полі воїнами.

Схід

Буддисти вважали, що макова голівка розцвіла після того, як торкнулися землі вії пророка Будди, який засинає. У Персії ця квітка вважався символом радості і любові, а польовий мак – пристрасного бажання, інтимному зв’язку і плотських утіх. Китайці ототожнювали мак з успіхом, відпочинком, усамітненістю. Пізніше ці квіти стали символом продажних жінок і публічних будинків. На початку 2000-х років одному з українських танцювальних колективів, що виступали у Китаї з гастролями, довелося змінити назву з “Червоний мак” на “Червона квітка”, щоб уникнути двозначності. А після двох “опіумних війн” у Країні Вранішнього Сонця мак і зовсім став асоціюватися зі злом, агресією і смертю.

Середньовіччя

Християни проголосили мак символом наближення Страшного Суду і нагадуванням про страждання Ісуса Христа. У Свято Сходження Святого Духа церкви прикрашалися маковими квітами. Лікар і ботанік Якоб Теодорус в 16 столітті опублікував трактат “Сік макового насіння”, в якому попереджав про небезпеку вживання макових зерен.

Новий час

Після Першої світової війни маки стали символічно вважати кров’ю солдатів, загиблих на полі бою. Після поховання убитих у Фландрії, кілька років пустинні поля зацвіли сотнями тисяч червоних маків. Сьогодні в усьому світі мак вважається символом пам’яті про загиблих солдатів у часи Першої та Другої світової війни.

Символіка маків в Україні

У наших предків було дві улюблені рослини – калина і мак. Українці пов’язували значення маку з молодістю і красою. Якщо квіти калини вишивали на сорочках для старших жінок, то маками прикрашали вишиванки незаміжніх дівчат. Мак також вважався символом роду, так як в його голівці поміщається сімсот, сімсот дві або сімсот три зернини. Саме завдяки ідеї родючості мак часто використовували як обрядовий атрибут в сімейних і календарних святах.

Вишивальниці особливо любили зображувати макові квіти на жіночих сорочках. Їх також часто поєднували з іншими популярними в Україні квітками – волошками. Червоні маки на білому або чорному полотні виглядають дуже яскраво, святково, жіночно і нарядно, тому не дарма сьогодні дівчата прагнуть купити вишиванку з маками.

Червоний мак в українській міфології

Мак червоний означає красу, молодість та їхню скороминущість. У стародавніх колядках співається:

Ой на всім небі Сонце сияє,

А в цего ґазди мак процвітає.

А в перед хати є кірниченька,

Ой кірниченька ще й мурована,

Ой сріблом, золотом вна гартована.

Коло кернички є дві дівочки,

Одна дівочка — Богородиця,

Друга дівочка — Пречиста Діва…

Вінок із червоних маків — символ дівочої чистоти, його порівнюють з білим світом:

Ой мій світку, білий світку, як маковий квітку,

Нащо тебе зав’язали в білую намітку.

У фольклорних пісенних текстах мак: молода розсипає його з рукава, коли їде до вінця; сіє-посіває чорний мак, щоб родив червоний. Макові квіти, як і калинові, символізують здоров’я, радість, дівочу красу і чистоту, а водночас — сну і смерті. Квіти маку вплітали у косу, щоб голова не боліла і щоб волосся було пишним. Віддавна люди вірили, що мак захищає від усілякого зла. Освяченим маком на Маковія (14 серпня) осівали людей і худобу.

— Зеленая маківонько, где будеш приставала?

— При дорозі в городеньку, при буйненькім вітроньку. При буйненькім вітроньку і при ясненькім соненьку.

З квітучим маком порівнюють і юнака-молодця. Незрілий мак дурманить голову, а тому став натяком на глупоту: «Їж, дурню, бо це з маком». Мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла. «Як мак незчисленний — так рої бджіл вкриватимуть усі дерева», — кажуть, коли подають страви з маком.

Мегакрутий фестиваль "Тараса пензлі оживають 2020” шукає творчих, креативних та амбіційних!

Фест відбудеться влітку цього року в с. Шевченкове, Черкаської області, де жив і творив геніальний поет і художник – Тарас Григорович Шевченко!💖

🎨"Тараса пензлі оживають" - це крута можливість вдосконалити свої вміння у сферах мистецтва та літератури та у цікавому й запеклому форматі позмагатися за призові місця!) 🤩🏆

Умови конкурсу💎:

👉 захід відбувається у два етапи за двома напрямками (художній та літературний пленери) ;
👉 до 01 червня 2020 року учасники повинні надіслати конкурсні роботи (детальніше про вимоги до конкурсних робіт за посиланням https://cutt.ly/oyaMfyc)

✅ Художній пленер: тема: "Міфи, легенди та пісні прадавньої України"

✅ Літературний пленер: тема: "Ну, що б, здавалося, слова…"

❣Бери участь у фестивалі та отримай можливість❣:

📎 вдосконалити професійну майстерність;
📌 отримати майстер-класи від відомих художників та літераторів;
📎 відвідати цікаві екскурсії;
📌 поринути у атмосферу в якій творив сам Кобзар;
📎 позмагатися на всеукраїнському рівні;
📌 знайти нових друзів і ще багато різних цікавинок.